Відділення Нотаріальної Палати України у Кіровоградській області

Зміст положення (норми) чинного законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Кодекс України про адміністративні правопорушення

…

Стаття 166-11. Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доповнено

Порушення встановленого законодавством порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поштовими відправленнями -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи -

тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "поштове відправлення" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

…

…

Стаття 166-11. Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань

Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, або громадського формування -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законодавством порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців поштовими відправленнями -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи -

тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "поштове відправлення" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

…

Цивільний кодекс України

…

Стаття 126. Вихід з повного товариства

1. Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.

Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин.

2. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною.

…

Стаття 126. Вихід з повного товариства

1. Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин.

2. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною.

…

…

Стаття 127. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного товариства

1. Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.

2. У разі передання частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), відповідає за зобов'язаннями товариства відповідно до частини другої статті 124 цього Кодексу.

3. У разі передання учасником товариства усієї частки іншій особі участь цього учасника в повному товаристві припиняється і для нього настають наслідки, передбачені частиною третьою статті 124 цього Кодексу.

Доповнено

…

…

Стаття 127. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного товариства

1. Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі.

2. У разі передання частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), відповідає за зобов'язаннями товариства відповідно до частини другої статті 124 цього Кодексу.

3. У разі передання учасником товариства усієї частки іншій особі участь цього учасника в повному товаристві припиняється і для нього настають наслідки, передбачені частиною третьою статті 124 цього Кодексу.

4. Правочини щодо передання учасником товариства своєї частки іншій особі вчиняються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню.

…

…

Стаття 147. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

2. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

3. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

4. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу.

5. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

Доповнено

…

Стаття 147. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

2. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

3. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

4. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу.

5. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи – учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

6. Правочини щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вчиняються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню.

Стаття 148. Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

2. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

3. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

…

Стаття 148. Вихід учасника із товариства з обмеженою відповідальністю

1. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

2. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

3. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

…

…

Cтаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу

1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

…

Стаття 657. Форма окремих видів договорів купівлі-продажу

1. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, часток у статутному капіталі господарського товариства укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

…

Стаття 719. Форма договору дарування

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Доповнено

…

Стаття 719. Форма договору дарування

1. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно.

2. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

3. Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

4. Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

5. Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

6. Договір дарування акцій (часток) у статутному капіталі господарських товариств укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

…

Закон України «Про господарські товариства»

…

Стаття 53. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Доповнено

…

…

Стаття 53. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Правочини щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю вчиняються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню.

…

…

Стаття 69. Відступлення частки (її частини) учасника повного товариства

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників.

З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

Доповнено

При реорганізації юридичної особи, учасника повного товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства, правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до товариства за згодою решти учасників.

Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги учасника, що виникли за час діяльності товариства, перед повним товариством, а також за борги товариства перед третіми особами.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного товариства або відмови товариства у прийнятті правонаступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний в засновницькому договорі.

…

…

Стаття 69. Відступлення частки (її частини) учасника повного товариства

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за згодою всіх учасників.

З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

Правочини щодо передання учасником товариства своєї частки іншій особі вчиняються у письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню.

При реорганізації юридичної особи, учасника повного товариства, або смерті громадянина, учасника повного товариства, правонаступник (спадкоємець) має переважне право вступу до товариства за згодою решти учасників.

Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги учасника, що виникли за час діяльності товариства, перед повним товариством, а також за борги товариства перед третіми особами.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного товариства або відмови товариства у прийнятті правонаступника (спадкоємця) йому виплачують вартість частки, що належить реорганізованій юридичній особі (спадкоємцю), розмір якої визначається на день реорганізації (смерті) учасника. В цих випадках відповідно зменшується розмір майна товариства, вказаний в засновницькому договорі

…

Стаття 71. Вихід учасника з повного товариства

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніш як за 3 місяці.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

…

Стаття 71. Вихід учасника з повного товариства

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в будь-який час вийти з товариства, заявивши про це не пізніш як за 3 місяці. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.

Вихід із товариства, що було створено на визначений строк, допускається лише при наявності поважних причин та за умови, що попередження про це надійшло не пізніш як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частина прибутку, одержаного товариством у даному році. Майно, передане учасникам товариства тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

…

Закон України «Про нотаріат»

Стаття 10. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її роботи

…

Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

Порядок внесення відповідно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

Стаття 10. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її роботи

…

Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.

Порядок внесення відповідно Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

Стаття 12. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:

2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках:

…

е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;

…

Стаття 12. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:

2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках:

…

е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян;…

Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»

…

Стаття 3. Принципи та основні напрями діяльності творчих спілок

Творча спілка діє на принципах добровільного  об'єднання її членів, які належать до одного  фахового  напряму культури та мистецтва, самоврядування,  взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий  процес, вільного вибору форм  і  методів творчої діяльності,  визнання авторських прав.  У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об'єднань.

Член творчої спілки має право в будь-який час зупинити чи припинити своє  членство у творчій спілці шляхом подання заяви до статутних  органів  творчої  спілки.  Членство у творчій  спілці зупиняється  чи  припиняється  з  дня  подання  такої заяви та не потребує  додаткових  рішень.  З  цього самого  дня  припиняється перебування  члена  творчої спілки на будь-яких виборних посадах у творчій спілці.

…

…

Стаття 3. Принципи та основні напрями діяльності творчих спілок

Творча спілка діє на принципах добровільного  об'єднання її членів, які належать до одного  фахового  напряму культури та мистецтва, самоврядування,  взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий  процес, вільного вибору форм  і  методів творчої діяльності,  визнання авторських прав.  У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об'єднань.

Член творчої спілки має право в будь-який час зупинити чи припинити своє  членство у творчій спілці шляхом подання заяви до статутних  органів  творчої  спілки.  Членство у творчій  спілці зупиняється  чи  припиняється  з  дня  подання  такої заяви та не потребує  додаткових  рішень.  З  цього самого  дня  припиняється перебування  члена  творчої спілки на будь-яких виборних посадах (крім посади керівника) у творчій спілці.

…

Закон України «Про політичні партії в Україні»

…

Стаття 6. Членство в політичних партіях та його обмеження

Членом політичної партії може бути лише  громадянин  України, який відповідно до Конституції України має  право голосу на виборах.

Громадянин України може перебувати  одночасно  лише  в  одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) прокурори;

3) поліцейські;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6)  працівники  органів  доходів  і  зборів

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України;

8) працівники Національного антикорупційного бюро України;

9) державні  службовці у випадках, передбачених Законом України «Про державну службу».

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній  партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах в політичній партії.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

 Форма фіксації  членства  в  політичній  партії  визначається статутом політичної партії.

…

…

Стаття 6. Членство в політичних партіях та його обмеження

Членом політичної партії може бути лише  громадянин  України, який відповідно до Конституції України має  право голосу на виборах.

Громадянин України може перебувати  одночасно  лише  в  одній політичній партії.

Членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) прокурори;

3) поліцейські;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6)  працівники  органів  доходів  і  зборів

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України;

8) працівники Національного антикорупційного бюро України;

9) державні службовці у випадках, передбачених Законом України «Про державну службу».

На час перебування на зазначених  посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній визначається статутом політичної партії.

Громадянин України має право в будь-який час зупинити чи припинити своє членство в політичній партії шляхом подання заяви до відповідних статутних органів політичної партії. Членство в політичній  партії зупиняється чи припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З цього ж дня припиняється перебування громадянина України на будь-яких виборних посадах (крім посади керівника) в політичній партії.

Членство в політичній партії є фіксованим. Обов'язковою умовою фіксації членства в політичній партії є наявність заяви громадянина України, поданої до статутного органу політичної партії, про бажання стати членом цієї партії.

 Форма фіксації  членства  в  політичній  партії  визначається статутом політичної партії.

…

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців

та громадських формувань»

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

...

14) суб'єкт державної реєстрації:

Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок та їхньої символіки;

...

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

...

14) суб'єкт державної реєстрації:

Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законами;

...

…

Стаття 4. Загальні засади державної реєстрації

1. Державна реєстрація базується на таких основних принципах:

…

5) прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України;

…

3. У разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

...

…

Стаття 4. Загальні засади державної реєстрації

1. Державна реєстрація базується на таких основних принципах:

…

5) прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. На підставі рішення Міністерства юстиції України прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених у цьому пункті;

…

3. У разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

...

Стаття 5. Система органів державної реєстрації

…

2. До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

1) формування державної політики у сфері державної реєстрації;

2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації;

3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань;

4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації;

5) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

6) визначення технічного адміністратора;

7) забезпечення надання доступу державним реєстраторам до Єдиного державного реєстру та прийняття рішень про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

8) розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов’язкових до виконання суб’єктами державної реєстрації рішень, передбачених цим Законом;

9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації;

11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок та їхньої символіки;

12) надання виписок та інформаційних довідок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю;

…

Стаття 5. Система органів державної реєстрації

…

2. До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить:

1) формування державної політики у сфері державної реєстрації;

2) нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення у сфері державної реєстрації;

3) координація діяльності у сфері державної реєстрації громадських формувань;

4) контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов’язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

5) розгляд скарг на реєстраційні дії, рішення та повідомлення державних реєстраторів в порядку адміністративного оскарження та прийняття обов’язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом;

6) визначення технічного адміністратора;

7) забезпечення надання доступу державним реєстраторам, уповноваженим особам суб’єктів державної реєстрації, іншим суб’єктам відповідно до закону до Єдиного державного реєстру та прийняття рішень про тимчасове блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

8) здійснення повноважень держателя Єдиного державного реєстру;

9) складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

10) взаємодія з державними органами, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань державної реєстрації;

11) державна реєстрація політичних партій, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законами;

12) надання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та проставлення на них апостилю;

…

Стаття 6. Державний реєстратор

...

4. Державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо суб'єкта державної реєстрації, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.

Державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо себе, свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також юридичних осіб, засновником (учасником) яких він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором відповідного суб'єкта державної реєстрації.

…

Стаття 6. Державний реєстратор

...

4. Державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо суб'єкта державної реєстрації, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором.

Державний реєстратор не має права проводити реєстраційні дії щодо себе, свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також юридичних осіб, засновником (учасником) яких він є. У такому разі державна реєстрація проводиться іншим державним реєстратором відповідного суб'єкта державної реєстрації.

...

…

Стаття 11. Надання відомостей з Єдиного державного реєстру

1. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

2. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:

1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів до:

…

результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки та установчих документів юридичної особи, - шляхом їх пошуку за кодом доступу, перегляду, копіювання та роздрукування;

…

…

Стаття 11. Надання відомостей з Єдиного державного реєстру

1. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

2. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:

1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів до:

…

результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки та установчих документів, - шляхом їх пошуку за кодом доступу, перегляду, копіювання та роздрукування;

…

…

Стаття 15. Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації

1. Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

…

9) установчий документ юридичної особи викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами;

…

15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Доповнено

…

Стаття 15. Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації

1. Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

…

9) установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками) або уповноваженими ними особами. Справжність підписів на установчому документі повинна бути нотаріально засвідчена;

…

15) зображення та опис символіки повинні бути оформлені з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству;

16) у разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, видаються державними органами, органами місцевого самоврядування, заявник подає оформленні такими органами відповідно до законодавства копії документів.

…

…

Стаття 17. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи

1. Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника;

2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;

Доповнено

3) документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;

4) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім'я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку);

5) установчий документ юридичної особи – у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;

6) реєстр громадян, які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах), – у разі державної реєстрації створення громадських об'єднань, політичної партії;

7) програма політичної партії – у разі державної реєстрації створення політичної партії;

8) список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, – у разі державної реєстрації створення політичної партії;

9) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

10) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;

11) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта – у разі створення юридичної особи в результаті перетворення, злиття або виділу;

12) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу – у разі створення юридичної особи в результаті поділу;

13) документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, – у разі створення юридичної особи в результаті виділу;

14) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу – у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;

15) список учасників з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки.

…

4. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник – юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління, – у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, – у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) – у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта – у разі внесення змін, пов’язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

5. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні керівника (члена керівного органу) така особа подає копію заяви про зупинення (припинення) нею членства до відповідних статутних органів громадського формування з відміткою про її прийняття.

…

…

Стаття 17. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи

1. Для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, злиття, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника;

2) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, – рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи;

4) документ, що підтверджує створення громадського формування, відповідність статуту юридичної особи, на підставі якого діє громадське формування, – у разі державної реєстрації громадського формування, що є самостійним структурним підрозділом у складі іншої юридичної особи;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім'я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку);

6) установчий документ юридичної особи – у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа;

7) реєстр громадян, які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах), – у разі державної реєстрації створення громадських об'єднань, політичної партії;

8) програма політичної партії – у разі державної реєстрації створення політичної партії;

9) список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України, – у разі державної реєстрації створення політичної партії;

10) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

11) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа;

12) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта – у разі створення юридичної особи в результаті перетворення або злиття;

13) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу – у разі створення юридичної особи в результаті поділу або виділу;

14) документи для державної реєстрації змін про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, визначені частиною четвертою цієї статті, – у разі створення юридичної особи в результаті виділу;

15) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття та поділу – у разі створення юридичної особи в результаті злиття та поділу;

16) список учасників з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки.

…

4. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник – юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу засідання керівного органу громадського формування, на якому відповідно до установчого документа було скликано засідання вищого органу управління, – у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

4) документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, – у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування;

5) відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) – у разі внесення змін до складу керівних органів;

6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

7) документ про сплату адміністративного збору – у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону;

8) установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу – у разі внесення змін, пов’язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи.

5. Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у громадському формуванні члена керівного органу (крім керівника) така особа подає копію заяви про зупинення (припинення) нею членства до відповідних статутних органів громадського формування з відміткою про її прийняття.

…

Стаття 19. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи

…

4. Для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, що не має статусу юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства в громадському об’єднанні, що не має статусу юридичної особи, керівник (член керівного органу) подає копію заяви про зупинення (припинення) ним членства до відповідних статутних органів громадського об’єднання з відміткою про її прийняття.

5. Для державної реєстрації припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, про його саморозпуск.

Стаття 19. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи

…

4. Для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, що не має статусу юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства в громадському об’єднанні, що не має статусу юридичної особи, член керівного органу (крім керівника) подає копію заяви про зупинення (припинення) ним членства до відповідних статутних органів громадського об’єднання з відміткою про її прийняття.

5. Для державної реєстрації припинення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, про його саморозпуск.

…

Стаття 20. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації постійно діючого третейського суду

1. Для державної реєстрації постійно діючого третейського суду подаються такі документи:

...

5) нотаріально засвідчена копія статуту засновника третейського суду.

2. Для державної реєстрації змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

...

5) нотаріально засвідчена копія статуту засновника третейського суду.

…

…

Стаття 20. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації постійно діючого третейського суду

1. Для державної реєстрації постійно діючого третейського суду подаються такі документи:

...

5) копія статуту засновника третейського суду.

2. Для державної реєстрації змін до відомостей про постійно діючий третейський суд, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

...

5) копія статуту засновника третейського суду.

…

Стаття 21. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації структурних утворень політичної партії, що не мають статусу юридичної особи

...

2. Для державної реєстрації структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, подаються такі документи:

...

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про створення структурного утворення політичної партії, невід'ємною частиною якого є реєстр учасників, що містить відомості про прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, громадянство;

...

5. Для державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у структурному утворенні політичної партії, що не має статусу юридичної особи, керівник (член керівного органу) подає копію заяви про зупинення (припинення) ним членства до відповідних статутних органів політичної партії з відміткою про її прийняття.

…

Стаття 21. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації структурних утворень політичної партії, що не мають статусу юридичної особи

...

2. Для державної реєстрації структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, подаються такі документи:

...

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) протоколу установчих зборів (конференції) про утворення структурного утворення політичної партії, невід'ємною частиною якого є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (конференції);

...

5. Для державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зупиненням (припиненням) членства у структурному утворенні політичної партії, що не має статусу юридичної особи, член керівного органу (крім керівника) подає копію заяви про зупинення (припинення) ним членства до відповідних статутних органів політичної партії з відміткою про її прийняття.

…

Стаття 22. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації

1. Державна реєстрація в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації здійснюється шляхом його акредитації без набуття статусу юридичної особи.

2. Для акредитації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації подаються такі документи:

…

5) статут (положення) відокремленого підрозділу, представництва, філії (якщо наявність статуту (положення) передбачена рішенням про утворення відокремленого підрозділу, представництва, філії);

…

3. Для державної реєстрації змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі, протягом 20 днів з дня прийняття відповідного рішення іноземною неурядовою організацією або уповноваженою нею особою подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) рішення уповноваженого органу іноземної неурядової організації;

3) довіреність (нотаріально засвідчена копія) на ім’я керівника відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, оформлена відповідно до законодавства держави, в якій її видано.

Доповнено

…

Стаття 22. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації

1. Державна реєстрація в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації здійснюється шляхом його акредитації без набуття статусу юридичної особи.

2. Для акредитації відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації подаються такі документи:

…

5) установчий документ (статут, положення) відокремленого підрозділу, представництва, філії (якщо наявність установчого документа (статуту, положення) передбачена рішенням про утворення відокремленого підрозділу, представництва, філії);

…

3. Для державної реєстрації змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів, протягом 20 днів з дня прийняття відповідного рішення іноземною неурядовою організацією або уповноваженою нею особою подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) рішення уповноваженого органу іноземної неурядової організації;

3) довіреність (нотаріально засвідчена копія) на ім’я керівника відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, оформлена відповідно до законодавства держави, в якій її видано;

4) установчий документ (статут, положення) в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

…

Стаття 23. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації символіки

1. Для державної реєстрації символіки подаються такі документи:

...

2) нотаріально засвідчена копія установчого документа юридичної особи;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу;

4) зображення символіки (прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу) у паперовій та електронній формі;

5) опис символіки в паперовій та електронній формі;

6) документ про сплату адміністративного збору.

...

Стаття 23. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації символіки

1. Для державної реєстрації символіки подаються такі документи:

...

2) копія установчого документа юридичної особи;

3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу;

4) зображення символіки (прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу) у паперовій та електронній формі;

5) опис символіки в паперовій та електронній формі;

Виключено

...

Стаття 25. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій

…

2. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

…

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів юридичної особи.

Стаття 25. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій

…

2. Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:

…

9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів.

Стаття 26. Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації

1. Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:

...

9) щодо акредитації в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, філії та представництва іноземної благодійної організації - не пізніше 20 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

...

Стаття 26. Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації

1. Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, здійснюється у такі строки:

...

9) щодо акредитації в Україні відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, філії та представництва іноземної благодійної організації, символіки громадських формувань у випадках, передбачених законами – не пізніше 20 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

...

Стаття 27. Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації

1. Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

…

3. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх подання.

…

Стаття 27. Зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації

1. Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

…

3. Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

…

Стаття 28. Відмова у державній реєстрації

1. Підстави для відмови у державній реєстрації:

...

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення;

…

щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження;

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

...

Стаття 28. Відмова у державній реєстрації

1. Підстави для відмови у державній реєстрації:

...

11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані:

раніше строку, встановленого цим Законом;

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду;

в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу;

…

щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації; стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження,

щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

…

Стаття 29. Реєстраційні справи

…

3. Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи – підприємця:

щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи – підприємця – у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях;

щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок – у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції.

…

Стаття 29. Реєстраційні справи

…

3. Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи – підприємця:

щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи – підприємця – у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях;

щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок – у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

…

Стаття 33. Заходи, що вживаються суб’єктом державної реєстрації та державним реєстратором у разі виявлення порушення законодавства

1. У разі якщо під час прийому документів для державної реєстрації або проведення реєстраційних дій у суб’єкта державної реєстрації, державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони негайно повідомляють про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

Повідомлення правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів не є підставою для зупинення розгляду документів або відмови у державній реєстрації.

2. У разі виявлення державним реєстратором невідповідності законодавству проведеної реєстраційної дії державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, або фізичну особу - підприємця, стосовно яких проведено реєстраційну дію, для подачі державному реєстратору документів, передбачених цим Законом, або звернення до суду для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.

Стаття 33. Заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства

1. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації, Міністерство юстиції України чи його територіальний орган під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації та під час розгляду скарг на рішення та реєстраційні дії державних реєстраторів в порядку адміністративного оскарження у разі виявлення порушення законодавства та/або якщо справжність поданих для державної реєстрації документів викликає сумнів зобов’язані негайно повідомити про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

Стаття 34. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації

...

1. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

2. Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

4. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

5. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

6. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "є" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. Рішення, передбачені підпунктами "а"-"в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "е" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 34. Здійснення контролю у сфері державної реєстрації

1. Контроль у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Постійний моніторинг реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі, розгляд скарг на дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює виключно Міністерство юстиції України

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

2. Постійний моніторинг реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі здійснюється з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації.

За результатом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі та виявлення системних порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації Міністерством юстиції України проводяться виїзні перевірки суб’єктів державної реєстрації.

3. Розгляд скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється шляхом проведення виїзних та невиїзних перевірок суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України. 

Розгляд скарги на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється у строк, що не перевищує 15 календарних днів. 

У разі якщо розгляд скарги потребує проведення виїзної перевірки суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України Міністерство юстиції України, його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

4. За результатами проведення виїзних та невиїзних перевірок суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають вмотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги у зв’язку з відсутністю встановлення обставин, викладених у такій скарзі;

2) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Єдиного державного реєстру;

3) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Єдиного державного реєстру;

4) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації;

5) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України;

6) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

7) направлення матеріалів перевірки до правоохоронних органів;

8) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Виключно Міністерством юстиції України приймаються рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації до Єдиного державного реєстру, про скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації та про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України. 

Рішення, передбачені пунктами 2 та 3 цієї частини, виконуються технічним адміністратором у день надходження таких рішень, що надсилаються Міністерством юстиції України, його територіальними органами не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені пунктами 4 – 8 цієї частини, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше 30 календарних днів з дня його прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації Міністерством юстиції України, його територіальними органами вирішується питання про передачу на розгляд іншому суб’єкту державної реєстрації документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

5. Порядок проведення виїзних та невиїзних перевірок визначається Міністерством юстиції України.

Стаття 34¹. Оскарження реєстраційної дії, рішення та повідомлення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження

1. 1.  Реєстраційні дії, рішення та повідомлення державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрації та на проведені державним реєстратором реєстраційні дії.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення (крім рішень про державну реєстрацію) та повідомлення державного реєстратора у сфері державної реєстрації у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

2. Реєстраційна дія, проведена державним реєстратором на підставі рішення суду, що мало наслідком внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру, не може бути оскаржена в порядку адміністративного оскарження.

3. Реєстраційна дія, рішення та повідомлення державного реєстратора може бути оскаржено в порядку адміністративного оскарження протягом 90 календарних днів з дня її проведення (його прийняття), особою, прав та інтересів якої стосується така реєстраційна дія, рішення чи повідомлення.

У разі якщо останній день строку для подання скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

4. Скарга на реєстраційну дію, рішення та повідомлення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження подається в письмовій формі та має обов’язково містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові (повне найменування) скаржника, його місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також прізвище, ім’я, по батькові представника скаржника (у разі коли скарга подається представником скаржника);

2) дата рішення, повідомлення державного реєстратора або дата та номер реєстраційної дії, що оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора, норми законодавства, які порушено на думку скаржника, а також викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

4) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

5) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (у разі їх наявності), а також у разі коли скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

5. Датою подання скарги в порядку адміністративного оскарження вважається дата її фактичного отримання Міністерством юстиції України, його територіальними органами в межах компетенції, визначеної цим Законом.

У разі надсилання скарги поштою датою подання скарги вважається дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, що зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

6. Розгляд скарги в порядку адміністративного оскарження здійснюється у строк, що не перевищує 15 календарних днів. 

У разі якщо розгляд скарги потребує додаткової перевірки діяльності державного реєстратора та/або залучення інших осіб Міністерство юстиції України, його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

7. За результатами розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають вмотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення скарги шляхом прийняття одного або декількох рішень про:

а) скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

г) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора;

д) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Виключно Міністерством юстиції України приймаються рішення про скасування реєстраційної дії та рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру. 

Рішення, передбачені підпунктами «а» та «б» пункту 2 цієї частини, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами не пізніше наступного робочого дня після прийняття таких рішень за допомогою програмного забезпечення Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Рішення, передбачені підпунктами «в» та «г» пункту 2 цієї частини, виконуються технічним адміністратором у день надходження таких рішень, що надсилаються Міністерством юстиції України, його територіальними органами не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «ґ» та «д» пункту 2 цієї частини, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше 30 календарних днів з дня його прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру Міністерством юстиції України, його територіальними органами вирішується питання про передачу на розгляд іншому суб’єкту державної реєстрації документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса.

8. У задоволені скарги в порядку адміністративного оскарження відмовляється якщо:

1) державним реєстратором прийнято рішення, повідомлення, проведено реєстраційну дію відповідно до законодавства та поданих для проведення реєстраційних дій документів;

2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених цим Законом;

3) наявна інформація про судовий спір або рішення суду з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком або має наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

5) на момент розгляду скарги про скасування рішення, повідомлення державного реєстратора про зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, державним реєстратором поновлено розгляд відповідних документів;

6) Міністерством юстиції, його територіальним органом приймалося рішення за результатом розгляду скарги з того самого питання;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений цим Законом строк для оскарження реєстраційної дії, рішення, повідомлення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції, його територіального органу.

9. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги в порядку адміністративного оскарження, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

10. Порядок розгляду скарг на реєстраційні дії, рішення та повідомлення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 35. Відповідальність у сфері державної реєстрації

1. Суб’єкти державної реєстрації за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

2. Шкода, заподіяна суб’єктами державної реєстрації, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, що набрало законної сили, у встановленому законом порядку.

3. Засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.

4. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

5. Заявник несе відповідальність за відповідність копій документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі.

Стаття 35. Відповідальність у сфері державної реєстрації

1. Рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

2. Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації, посадові особи Міністерства юстиції України та його територіальних органів за порушення законодавства у сфері державної реєстрації несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

3. Шкода, заподіяна суб’єктами державної реєстрації, підлягає відшкодуванню на підставі судового рішення, що набрало законної сили, у встановленому законом порядку.

4. Засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.

5. Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

6. Заявник несе відповідальність за відповідність копій документів в електронній формі оригіналам таких документів у паперовій формі.

Стаття 36. Плата у сфері державної реєстрації

1. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:

140 мінімальних заробітних плат - за державну реєстрацію політичної партії;

0,28 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;

0,14 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;

0,07 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;

0,06 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об'єднання організації роботодавців;

0,03 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію символіки громадського об'єднання інвалідів та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

0,3 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв'язку з юридичною особою;

0,1 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім'я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця;

75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.

За державну реєстрацію структурних утворень політичної партії, громадського об'єднання, професійної спілки, їх організацій або об'єднання, благодійної організації, постійно діючого третейського суду та символіки молодіжних і дитячих громадських об'єднань адміністративний збір не справляється. Також не справляється адміністративний збір за державну реєстрацію змін до відомостей про професійні спілки, їх організації або об'єднання.

Доповнено

…

Стаття 36. Плата у сфері державної реєстрації

1. За державну реєстрацію справляється адміністративний збір у такому розмірі:

140 мінімальних заробітних плат - за державну реєстрацію політичної партії;

0,28 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;

0,14 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію всеукраїнської творчої спілки;

0,07 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію територіального осередку всеукраїнської творчої спілки та регіональної (місцевої) творчої спілки;

0,06 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію символіки політичної партії, організації роботодавців, об'єднання організації роботодавців;

Виключено

0,3 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв'язку з юридичною особою;

0,1 мінімальної заробітної плати - за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім'я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця;

75 відсотків адміністративного збору, встановленого цією частиною, - за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі.

Не справляється адміністративний збір за державну реєстрацію змін до відомостей про професійні спілки, їх організації або об'єднання.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу – підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, повʼязаних із приведенням у відповідність до законів України у строк, визначений цими законами.

…

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Стаття 3. Засади державної реєстрації прав

…

5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Стаття 3. Засади державної реєстрації прав

…

5. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Стаття 7. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав

1. Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав;

6) забезпечує доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймає рішення про блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 7. Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав

1. Міністерство юстиції України:

1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав;

2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав;

3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем;

4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав;

5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

6) розглядає скарги на рішення державних реєстраторів в порядку адміністративного оскарження та приймає обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

7) забезпечує доступ державних реєстраторів, уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації прав, інших суб’єктів відповідно до закону до Державного реєстру прав та приймає рішення про тимчасове блокування та анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 8. Повноваження територіальних органів Міністерства юстиції України

1. Територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність:

1) здійснюють контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав;

2) розглядають скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав та приймають обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

3) складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

4) організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

5) забезпечують доступ державних реєстраторів до Державного реєстру прав та приймають рішення про блокування такого доступу у випадках, передбачених цим Законом;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. …

Стаття 8. Повноваження територіальних органів Міністерства юстиції України

1. Територіальні органи Міністерства юстиції України в межах території, на якій вони здійснюють свою діяльність:

1) здійснюють контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав шляхом розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав та приймають обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

2) розглядають скарги на рішення державних реєстраторів в порядку адміністративного оскарження та приймають обов’язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом;

3) складають протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

4) організовують роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

5) приймають рішення про тимчасове блокування доступ державних реєстраторів, уповноважених осіб суб’єктів державної реєстрації прав, до Державного реєстру прав у випадках, передбачених цим Законом;

6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 10. Державний реєстратор

…

3. Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

відсутній

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав;

…

Стаття 10. Державний реєстратор

…

3. Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов’язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

4¹) під час проведення державної реєстрації прав використовує відомості Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав;

…

Стаття 25. Зупинення державної реєстрації прав

1. Проведення державної реєстрації прав зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав, що набрало законної сили. Державний реєстратор невідкладно повідомляє про зупинення реєстрації прав заявника.

2. Суд, який постановив рішення про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав, зобов’язаний направити його суб’єкту державної реєстрації з обов’язковим зазначенням про набрання судовим рішенням законної сили.

Таке рішення суду реєструється у базі даних заяв невідкладно в день надходження.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в зупиненні державної реєстрації прав, якщо рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав, не набрало законної сили.

3. Державний реєстратор приймає рішення про відновлення державної реєстрації прав на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. У такому разі загальний строк розгляду заяви про державну реєстрацію права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

відсутня

Стаття 25. Зупинення державної реєстрації прав

1. Проведення державної реєстрації прав зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав, що набрало законної сили. Державний реєстратор невідкладно повідомляє про зупинення реєстрації прав заявника.

2. Суд, який постановив рішення про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав, зобов’язаний направити його суб’єкту державної реєстрації з обов’язковим зазначенням про набрання судовим рішенням законної сили.

Таке рішення суду реєструється у базі даних заяв невідкладно в день надходження.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в зупиненні державної реєстрації прав, якщо рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав, не набрало законної сили, або якщо копія рішення суду не була розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

3. Державний реєстратор приймає рішення про відновлення державної реєстрації прав на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення державної реєстрації прав. У такому разі загальний строк розгляду заяви про державну реєстрацію права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

4. Перед прийняттям рішення про зупинення державної реєстрації прав та про відновлення державної реєстрації прав, державний реєстратор самостійно перевіряє наявність копії рішення суду, на підставі якого приймається відповідне рішення, у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стаття 26. Внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування

1. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

2. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

3. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

4. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

відсутня

Стаття 26. Внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування

1. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

2. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

3. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується.

4. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "б" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

5. Перед внесенням записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування державний реєстратор самостійно перевіряє наявність копії відповідного рішення суду, на підставі якого приймається рішення, у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Стаття 27. Підстави для державної реєстрації прав

…

2. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

відсутня

Стаття 27. Підстави для державної реєстрації прав

…

2. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об’єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката;

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

3. Державна реєстрація права власності та інших речових прав а також обтяжень проводиться на підставі рішень судів, копії яких внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень в установленому законодавством порядку.

…

Стаття 35. Фінансове забезпечення у сфері державної реєстрації прав

1. Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

2. Фінансове забезпечення державних реєстраторів (крім приватних нотаріусів та акредитованих суб'єктів) здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

За сумлінне виконання повноважень з державної реєстрації прав державні реєстратори мають право на винагороду за рахунок коштів, отриманих за справляння адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Порядок виплати та розмір винагороди для державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, встановлюються відповідною радою, а для державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, - Кабінетом Міністрів України.

Стаття 35. Фінансове забезпечення у сфері державної реєстрації прав

1. Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

2. Фінансове забезпечення державних реєстраторів (крім приватних нотаріусів та акредитованих суб'єктів) здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

За сумлінне виконання повноважень з державної реєстрації прав державні реєстратори мають право на винагороду.

Порядок виплати та розмір винагороди для державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, встановлюються відповідною радою, а для державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах з Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, - Кабінетом Міністрів України.

Стаття 36. Заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства під час державної реєстрації прав

1. Якщо під час проведення державної реєстрації прав у державного реєстратора виникає сумнів щодо справжності поданих документів, такий державний реєстратор зобов’язаний повідомити про це правоохоронні органи.

Якщо під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора у Міністерства юстиції України чи його територіального органу виникає сумнів щодо справжності поданих документів, вони зобов’язані повідомити про це правоохоронні органи.

Стаття 36. Заходи, що вживаються у разі виявлення порушення законодавства

1. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України чи його територіальний орган під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав та під час розгляду скарг на рішення державних реєстраторів в порядку адміністративного оскарження у разі виявлення порушення законодавства та/або якщо справжність поданих для державної реєстрації прав документів викликає сумнів зобов’язані негайно повідомити про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

Стаття 37. Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав

1. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

2. Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

3. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

4. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

5. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав);

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

6. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" та "д" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;

3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;

5) є рішення цього органу з того самого питання;

6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.

9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 37. Здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав

1. Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, розгляду скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України.

Постійний моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, розгляд скарг на дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює виключно Міністерство юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

2. Постійний моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі прав здійснюється з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатом моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі прав та виявлення системних порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерством юстиції України проводяться виїзні перевірки суб’єктів державної реєстрації прав, нотаріусів.

3. Розгляд скарг на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється шляхом проведення виїзних та невиїзних перевірок суб’єктів державної реєстрації прав, нотаріусів, територіальних органів Міністерства юстиції України. 

Розгляд скарги на дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснюється у строк, що не перевищує 15 календарних днів. 

У разі якщо розгляд скарги потребує проведення виїзної перевірки суб’єктів державної реєстрації прав, нотаріусів, територіальних органів Міністерства юстиції України Міністерство юстиції України, його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

4. За результатами проведення виїзних та невиїзних перевірок суб’єктів державної реєстрації прав, нотаріусів, територіальних органів Міністерства юстиції України Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають вмотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги у зв’язку з відсутністю встановлення обставин, викладених у такій скарзі;

2) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

4) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;

5) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України;

6) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав;

7) направлення матеріалів перевірки до правоохоронних органів;

8) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Виключно Міністерством юстиції України приймаються рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, про скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав та про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України. 

Рішення, передбачені пунктами 2 та 3 цієї частини, виконуються технічним адміністратором у день надходження таких рішень, що надсилаються Міністерством юстиції України, його територіальними органами не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені пунктами 4 – 8 цієї частини, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше 30 календарних днів з дня його прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерством юстиції України, його територіальними органами вирішується питання про передачу на розгляд іншому суб’єкту державної реєстрації прав документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.

5. Порядок проведення виїзних та невиїзних перевірок визначається Міністерством юстиції України.

Стаття 37¹. Оскарження рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження

1. Рішення державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги на рішення державного реєстратора у сфері державної реєстрації прав (крім рішень про державну реєстрацію прав) у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

2. Рішення державного реєстратора, прийняте на підставі рішення суду, що мало наслідком внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав, не може бути оскаржено в порядку адміністративного оскарження.

3. Рішення державного реєстратора може бути оскаржено в порядку адміністративного оскарження протягом 90 календарних днів з дня його прийняття, особою, прав та інтересів якої стосуються таке рішення.

У разі якщо останній день строку для подання скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

4. Скарга на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження подається в письмовій формі та має обов’язково має містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові (повне найменування) скаржника, його місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також прізвище, ім’я, по батькові представника скаржника (у разі коли скарга подається представником скаржника);

2) дата та індексний номер рішення державного реєстратора, що оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення державного реєстратора, норми законодавства, які порушено таким рішенням на думку скаржника, а також викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

4) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.

5) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення державним реєстратором (у разі їх наявності), а також у разі коли скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

5. Датою подання скарги на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження вважається дата її фактичного отримання Міністерством юстиції України, його територіальними органами в межах компетенції, визначеної цим Законом.

У разі надсилання скарги поштою датою подання скарги вважається дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, що зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

6. Розгляд скарги на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження здійснюється у строк, що не перевищує 15 календарних днів. 

У разі якщо розгляд скарги потребує додаткової перевірки діяльності державного реєстратора та/або залучення інших осіб Міністерство юстиції України, його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

7. За результатами розгляду скарги на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають вмотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення скарги шляхом прийняття одного або декількох рішень про:

а) скасування рішення державного реєстратора;

б) внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них або їх скасування;

в) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

г) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора;

д) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Виключно Міністерством юстиції України приймаються рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав 

Рішення, передбачені підпунктами «а» та «б» пункту 2 цієї частини, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами не пізніше наступного робочого дня після прийняття таких рішень за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Рішення, передбачені підпунктами «в» та «г» пункту 2 цієї частини, виконуються технічним адміністратором у день надходження таких рішень, що надсилаються Міністерством юстиції України, його територіальними органами не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «ґ» та «д» пункту 2 цієї частини, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше 30 календарних днів з дня його прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав Міністерством юстиції України, його територіальними органами вирішується питання про передачу на розгляд іншому суб’єкту державної реєстрації прав документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса.

8. У задоволені скарги на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження відмовляється якщо:

1) державним реєстратором прийнято рішення відповідно до законодавства та поданих для проведення реєстраційних дій документів;

2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених цим Законом;

3) наявна інформація про судовий спір або рішення суду з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком або має наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

4) на момент розгляду скарги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі прав проведено державну реєстрацію переходу, припинення відповідного речового права, або до Державного реєстру прав внесено запис про скасування державної реєстрації такого речового права;

5) на момент розгляду скарги про скасування рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав державним реєстратором прийнято рішення про відновлення про відновлення розгляду відповідної заяви;

6) на момент розгляду скарги про скасування рішення державного реєстратора про внесення змін до записів Державного реєстру прав, на підставі таких змін проведено реєстраційні дії що впливають на права третіх осіб;

7) Міністерством юстиції, його територіальним органом приймалося рішення за результатом розгляду скарги з того самого питання;

8) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

9) закінчився встановлений цим Законом строк для оскарження рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження;

10) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції, його територіального органу.

9. Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

10. Порядок розгляду скарг на рішення державного реєстратора в порядку адміністративного оскарження визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 38. Відповідальність у сфері державної реєстрації прав

1. Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Стаття 38. Відповідальність у сфері державної реєстрації прав

1. Рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав, Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

2. Державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав, посадові особи Міністерства юстиції України та його територіальних органів за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом.

Шкода, завдана державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації прав, посадовою особою Міністерства юстиції України та його територіальних органів фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Закон України «Про громадські об’єднання»

…

Стаття 5. Гарантії права на свободу об'єднання

1. Ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.

2. Кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об’єднання. Членство в громадському об’єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об’єднання на будь-яких виборних посадах у громадському об’єднанні.

3. Вимога про зазначення відомостей щодо членства (участі) особи у громадському об'єднанні, якщо така вимога не пов'язана з реалізацією особою своїх прав як особи, яка має право представляти громадське об'єднання, або члена (учасника) громадського об'єднання, не допускається, крім випадків, визначених законом.

…

…

Стаття 5. Гарантії права на свободу об'єднання

1. Ніхто не може бути примушений до вступу у будь-яке громадське об'єднання. Належність чи неналежність до громадського об'єднання не може бути підставою для обмеження прав і свобод особи або для надання їй органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування будь-яких пільг і переваг.

2. Кожна особа має право добровільно у будь-який час припинити членство (участь) у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів громадського об’єднання. Членство в громадському об’єднанні припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена громадського об’єднання на будь-яких виборних посадах (крім посади керівника) у громадському об’єднанні.

3. Вимога про зазначення відомостей щодо членства (участі) особи у громадському об'єднанні, якщо така вимога не пов'язана з реалізацією особою своїх прав як особи, яка має право представляти громадське об'єднання, або члена (учасника) громадського об'єднання, не допускається, крім випадків, визначених законом.

…

Закон України «Про організації роботодавців, їх об’єднання,

права і гарантії їх діяльності»

…

Стаття 2. Право роботодавців на об'єднання

1. Роботодавці мають право об'єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

2. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть створювати об'єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об'єднань організацій роботодавців.

3. Член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних посадах в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.

…

…

Стаття 2. Право роботодавців на об'єднання

1. Роботодавці мають право об'єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених їх статутами.

2. Організації роботодавців, їх об'єднання можуть створювати об'єднання організацій роботодавців, вступати до таких об'єднань та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в порядку, визначених статутами об'єднань організацій роботодавців.

3. Член організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців має право в будь-який час припинити своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців шляхом подання заяви до відповідних статутних органів. Членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців припиняється з дня подання такої заяви та не потребує додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації роботодавців чи об’єднання організацій роботодавців на будь-яких виборних посадах (крім посади керівника) в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців.

…