 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ |
 notar_kom@ukr.net |
 ПЕРЕВІРКА ІДЕНТИФІКАЦІЙНОГО НОМЕРУ |
Опубліковано: 27-11-2014
На виконання рішення правління відповідно до проведеного анкетування серед нотаріусів Кіровоградської області
СПАДКУВАННЯ В УКРАЇНІ ОКРЕМИХ ВИДІВ МАЙНА
Основним джерелом спадкового права в Україні на сучасному етапі є Цивільний кодекс України, зокрема книга шоста „Спадкове право”, де містяться загальні положення, які регулюють відносини спадкування. Проте стосовно окремих прав та обов’язків встановлено особливі права спадкування, які містяться у спеціальних нормативних актах.
Так, Сімейний кодекс України визначає права спільної сумісної власності подружжя в спадковій масі, до якої входить майно, нажите за час шлюбу.
Земельний кодекс України визначає порядок спадкування землі.
Закон України від 19.09.1991 р. „Про господарські товариства” встановлює спеціальний порядок та підстави набуття спадкоємцями права на вступ до товариства.
Закон України від 23.12.1993 р. „Про авторське право і суміжні права” встановлює особливий порядок спадкування авторських і суміжних прав.
Спадкування - це перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). При спадкуванні є дві сторони: спадкодавець та спадкоємець. Спадкодавцями можуть бути лише фізичні особи: як громадяни України, так і особи без громадянства та іноземці. Не можуть бути спадкодавцями юридичні особи. Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, держава, територіальні громади.
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті, за винятком тих, які взагалі не можуть переходити в спадщину.
Серед майнових прав, що у складі спадкового майна переходять до спадкоємців, слід назвати право власності на різне майно, наприклад, на будинок, квартиру, земельну ділянку, автомобіль, цінні папери, інші речі, які є об’єктом права власності громадян. Однак, до складу спадкового майна не входять самовільно збудовані будівлі, споруди, оскільки у спадкодавця (забудовника) право власності на ці об’єкти не виникає.
До складу спадкового майна входять також речові права, зокрема права на чужі речі - сервітути, емфітевзис, суперфіцій. Земельні сервітути є невід’ємними від земельної ділянки і тому є об’єктом спадкування. Водночас особисті сервітути щодо права проживання спадкодавця в певному будинку, де є власником інша особа, до складу спадщини не входять.
Страхові виплати (страхові відшкодування) успадковуються на загальних підставах, але якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.
Об’єктом спадкування також є деякі права в галузі інтелектуальної власності, зокрема:
- авторське право, тобто право на опублікування та розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва та одержання винагороди;
- право на одержання диплому померлого автора відкриття, авторського свідоцтва чи патенту на винахід, свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію, свідоцтва чи патенту на промисловий зразок, право на одержання винагороди за використання об’єктів інтелектуальної власності;
- право на винахід, промисловий зразок, яке грунтується на патенті.
За загальним правилом, закріпленим в ст. 195 ЦК на ст. 8 Закону „Про Депозитарну систему України”, цінні папери можуть випускатися в бездокументарній формі. Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.
Документом, що підтверджує право власності на акції, які знерухомлені чи існують в бездокументарній формі, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику.
При оформленні спадщини на цінні папери в бездокументарній формі нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину на підставі виписки про стан рахунку в цінних паперах, яка є підтвердженням прав власності на цінні папери, та надсилається нотаріусу на підставі його запиту зберігачеві.
Транспортні засоби успадковуються спадкоємцями на загальних підставах. Вказівка на транспортні засобі, які підлягають державній або відомчій реєстрації, міститься у ст. 34 Закону України „Про дорожній рух”, в якій, зокрема, зазначається, що державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски і підлягають реєстрації у ДАІ.
Усі інші механічні транспортні засоби, як зазначено у ст. 34 Закону „Про дорожній рух”, підлягають відомчій реєстрації, в тому числі у Держнаглядохоронпраці з видачею власнику свідоцтва про реєстрацію технологічного транспортного засобу.
На зареєстровані автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски видається свідоцтво про реєстрацію ТЗ.
У випадку втрати свідоцтв про реєстрацію, Правилами державної реєстрації передбачено, що на підставі заяви власника або його уповноваженої особи видається дублікат свідоцтва про реєстрацію ТЗ.
У випадку смерті власника, який втратив таке свідоцтво, спадкоємці повинні вирішувати визнання за ними права власності на транспортний засіб у судовому порядку. Копія картки про реєстрацію ТЗ не є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності, адже в Правилах чітко зазначені випадки і коло осіб які можуть отримати дублікат свідоцтва про реєстрацію ТЗ, а п. 4.15 розділу 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає подання нотаріусу правовстановлюючих документів на ім’я спадкодавця.
В п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженому постановою КМ України від 19.07.2006 р. № 999, зазначено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений через головне управління соціального захисту, залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід. Перереєстрація автомобіля автомобіля на ім’я інваліда з числа членів сім’ї, законного представника дитини-інваліда проводиться підрозділом МВС на підставі письмової довідки, форма якої затверджується Мінпраці.
В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті для реалізації в установленому порядку.
Як бачимо, передбачений законодавством порядок переходу автомобіля після смерті інваліда не є спадковим правонаступництвом. Суб’єктами правовідносин в цьому випадку є інваліди-члени сім’ї померлого інваліда, а не його спадкоємці.
Цілком природно, що інвалід-член сім’ї може бути одночасно і спадкоємцем. Але й за цих обставин автомобіль не може розглядатися як предмет спадкування. Отже, якщо навіть припустити, що інвалід зробить заповіт на автомобіль, до уваги такий заповіт, безперечно, братися не буде.
Згідно п. 14 Порядка якщо померлий інвалід був забезпечений автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), його спадкоємцю за заявою повертається сума, що була сплачена інвалідом за автомобіль, згідно з оціночною вартістю автомобіля на день подання заяви, визначеною за рахунок коштів спадкоємця.
У разі коли інвалід, що був забезпечений автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), на день смерті не зареєстрував його в установленому порядку, сума, сплачена ним за автомобіль, повертається його спадкоємцю згідно з оціночною вартістю автомобіля.
Згідно з Порядком виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженим постановою КМ України від 14.02.2007 р. № 228, грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення автомобілями.
Невиплачені своєчасно з незалежних від інваліда причин компенсації у разі смерті інваліда чи дитини-інваліда не успадковується, а, як зазначено в п. 7 Порядку, виплачуються одному з членів його сім’ї (за згодою інших).
Використана література:
Цивільний кодекс України;
Сімейний кодекс України;
Земельний кодекс України;
Закон України від 19.09.1991 р. „Про господарські товариства”;
Закон України від 23.12.1993 р. „Про авторське право і суміжні права”;
Закон України від 06.07.2012 р. „Про депозитарну систему України”;
Закон України від 30.06.1993 р. „Про дорожній рух”;
Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженому постановою КМ України від 19.07.2006 р. № 999;
Порядок виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженим постановою КМ України від 14.02.2007 р. № 228;
Довідники нотаріуса №№ 2 та 5 за 2007 рік; № 6 за 2008 рік; № 6 за 2010 рік
Приватний нотаріус
Кіровоградського міського
нотаріального округу О.П.Яценко
Помітили помилку в тексті? Будь-ласка, виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter. Ми вдячні Вам за допомогу.
